by Michal Matlon on Unsplash

Хто виграв місцеві вибори

І як може змінитися Верховна рада після дочасних перевиборів

Vitaliy Rudenky

--

У дослідженні підсумків місцевих виборів за одиницю аналізу беруть кількість мандатів, які отримали партії у місцевих радах. Далі відбувається узагальнення місцевих результатів на ймовірні дострокові вибори до Верховної ради і, таким чином, переможцями майбутніх виборів оголошують у порядку спадання Слугу Народу, Батьківщину, ОПЗЖ, За Майбутнє та ЄС.

Такий підхід до аналізу викликає серйозні застереження:

  • це не узгоджується з соціологічними опитування, які дають інший розподіл переможців можливих дострокових парламентських виборів
  • “ціна одного мандату” у місцевих радах дуже варіюється, під час виборів до Верховної ради строго дотримано принципу “одна людина — один голос”. До прикладу, в Україні 68 депутатів не отримали жодного голосу, але стали депутатами різних рівнів. Один депутат отримав один голос, рекордне голосування — 15 тисяч голосів.
  • люди з південних та східних територіальних громад теж голосували за партії “Голос” та “ЄС”, але у тих громад партії ще не такі популярні, аби перетнути виборчий бар’єр. Одначе ці нечисленні голоси будуть мати значення під час виборів до ВР.

Хто став депутатами місцевих рад

Вік: у середньому вік депутатів місцевої ради становить 46.2 роки. Обрані депутати є старшими у порівняння з попередньою каденцією. У 2015-му році середній вік на момент обрання складав 44.4 роки.

Гендерний баланс: під час місцевих виборів 25-го жовтня відбувся суттєвий відхід від гендерного балансу. Серед обраних депутатів
63.2%— чоловіки та 36.8% — жінки. Депутати попереднього скликання ділилися за іншою пропорцію: 53.3% — чоловіки, 46.7% – жінки.

Освіта: суттєво зросла частка депутатів з вищою освітою — 79.2% проти 51.7% у 2015-му році. Серед депутатів людей з професійно-технічною та середньою освітою стало значно менше.

Зайнятість: зменшилося безробітття серед депутатів з 14.2% у 2015 до 8.7 % у 2020. Частка підприємців залишилась майже незмінною. Як і раніше вони головно зосереджені у містах середнього розміру. Дещо підвищився відсоток пенсіонерів серед депутатів і зараз він складає 4.1%

Оновлення місцевих рад

Українці вкотре замінили більшість депутатів на нових – 62.3% не були депутатами у минулому скликанні, 37.7% – переобрано повторно. Територіальних особливостей цього оновлення немає, видно слабку тенденцію до того, що найбільше оновлення сталося у сільських і селищних ОТГ, слабше в містах і обласних радах.

“Місця сили” партій і вісь поділу країни

Нижче подано дані для територіальних громад з понад 10 тисяч населення. У цих громадах вибори відбувалися за відкритими списками, самовисуванців до виборів не допускали.

Партія Шарія отримала лише 52 мандати, кількість голосів відданих за партію не перевищує 120 тис. Схоже, зірка цього проросійського блогера починає поволі згасати і головна мета його діяльності – глядачі російського телебачення в Росії.

Партія Шарія зручний для українців проросійський проєкт: затратний і не приносить жодних значимих результатів під час виборів.

центри мас голосування у громадах за різні партії

Партії ЄС, За майбутнє та Батьківщина акумулюють у собі захід, центр і меншою мірою південь та схід. Партія Голос та Свобода збирають київські та галицькі голоси. Українська Галицька Партія — партія львовоцентричної Галичини.

Партія Слуга народу еклектично поєднує усобі центр, південь, схід захід умайже однакові пропорції, вона займає проміжну позицію між національними і проросійськими силами. ОПЗЖ — проросійська партія півдня та сходу, Опоблок — партія винятково лінії розмежування.

Також на мапі видно безліч місцевих проєктів. На Закарпатті їх п’ять, в Чернівцях три, на Харківщині чотири (вони ділять між собою північ та південь області). Партія Пальчевського меншою мірою київська ніж це випливає з медійних повідомлень.

За підсумками виборів можна згрубша виділити п’ять великих гравітаційних територіальних центрів: Галичина, Волинь та Київ з одного боку та південь і схід з іншого боку.

Це вісь поділу цих виборів. Голос Волині важливий феномен цих виборів.

Хто де виграв вибори

Слуга Народу, ЄС та ОПЗЖ — переможці цих виборів. На рівні областей голоси киян впливають на друге та третє місця переможців, без Києва друге місце отримує ОПЗЖ.

Місцеві вибори підкреслили тенденцію зміни портрету виборця проросійської ОПЗЖ. Їх підтримують дрібні міста, населенні пункти середнього розміру та невеликі територіальні громади півдня та сходу, рідше центру та півночі. Вплив цієї партії в довгостроковій перспективі згасає.

Підсумовуючи. У майбутньому у парламенті може бути утворено такі версії більшостей:

  • Слуга Народу +ОПЗЖ+За Майбутнє
  • Слуга Народу+ ЄС+ За Майбутнє і/або Батьківщина
  • Слуга Народу+ Батьківщина+За Майбутнє

Строго проросійська депутатська коаліція більше неможлива, найімовірнішою є олігархічна коаліція з проєвропейською орієнтацією.

Сила партійного бренду

Лише третина голосів партії здобули завдяки окремим кандидатам, решта дві третіх – це голоси за бренд партії.

Слуга Народу, За Майбутнє, Батьківщина, Свобода, Голос, РПЛ, партія Шарія — більшою мірою партійні бренди. За ці партії у порівнянні з іншим частіше голосували як за назву, і менше за певних осіб з партії.

ЄС, ОПЗЖ та іменні місцеві проєкти краще працювали із залученням яскравих представників на місцях.

Ключові невизначеності

  • хто стане лідером: міське населення чи населення дрібніших ОТГ. У першому випадку матимемо більше шансів на продемократичну більшість
  • за ким піде столиця, кого підтримають місцеві проєкти
  • на які осколки розійдеться Слуга Народу
  • чи з’явиться черговий український чорний лебідь і нові гравці

--

--

Vitaliy Rudenky

Аналітик, DataScientis, викладач Українського католицького університету